Про їду та її вред... і пользу...
В дєцтві нас учили, що завтрак ззіж сам, обід поділи з другом, а ужин отдай... Добкіну. Кажуть шо січас ця концепція уже устарєла і можна жерти коли захочеться... Ми так і робимо часто... Ото, бува, ззіси цельної овсянки на воді з половиною єжевичної ягоди зранку, та в обід отвєдаєш дикого рису з грибами шіітаке... І цілий день така льогкость во всьом тєлє... Аж поки увечері не вип’єш півтори бутилки водки з двома пачками пільменів. З сметаною разумєється... Ну, це перед Київським тортом і вареннячком... Це в лучшем случає... Бо якшо є якісь гості в домі, то вже після Київського торту якомусь мудрому чоловіку ше вздумається ззісти пару грибочків з банки... На коня, так сказать. Ну і з водкою, да... Бо я ше не стрічав в жизні чоловіка, якому б хотілося маринованих грибочків просто так, без водки... Якщо серед ваших знакомих такі є, то не довіряйте їм ні на секунду і гоніть в шию, бо це люди неіскрєнні і закомплєксовані... Сьогодні він вам їсть грибочки без водки, а завтра встроме ножа ззаді... І це ше харашо якшо – ножа... І після грибочків все починається по новому кругу... Вєчне возвращєніє, як писав Ніцше... А потом встаєш утром і справедливо думаєш: херня воно весь цей здоровий образ жизні... Жреш-жреш ті шіітаке, а воно тіки хуже становиться...
Тому я вас від пізніх вечерь все таки застерігаю... Хоча ісключить їх полностью тоже невозможно, клянусь вам лічним опитом. Десь пару місяців назад, помню, встав я посеред ночі, часа в три, шоб випить стакан холодної води з лаймом... Поліз у шкаф по стакан, а в шкафу лежить “Пряник “Золотоніський” з повидлом”... Та ше при чому і не сам лежить, с...ка, а в акурат коло бутилки “Хеннесі”... То води я так і не попив... А лайм десь к ї...ням закотився за холодільник. Ну і х... с ним. По-моєму він там і досі лежить... Лайм мене вже тоді не інтересував. Бо я сидів і думав важкі думи, шо люди в принципі, злі, жестокі і неінтірєсні... Ну не всі, а тіки ті, до кого мені удалось дозвониться... Жоден, жоден (!!!), пля, не дослухав до кінця як я його уважаю... Сплошна стіна ненависті і непоніманія... Хотя нє, один таки, кажись, найшовся, ну він на той момент уважав мене ше більше чим я його... Ну об’яснить цього вже не міг, бо перейшов в разговорі на упрощонний варіант есперанто (в ньому іспользується тільки фраза “Ммм-м-м”) і я поклав трубку сам...
Ну я пишу вам цей пост не для того, а для того, щоб спеціально іспортить вам вечерній апетіт і врятувать від пару тисяч ненужних калорій.
Автор Chepynoga